Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70 % - ному спирті у співвідношенні 1 : 5) по 20—30 крапель 3 рази на день; свіжий сік із молодих рослин по 20— 30 крапель 3 рази на день; настій із неочищеного зерна (100 г сировини на 3 склянки окропу) по півсклянки 3 — 4 рази на день до їди; відвар трави або соломи (30—40 г сировини на 1 л окро- пу) по півсклянки 4—5 раз на день; слизистий відвар (100 г крупів або пла- стівців замочують на кілька годин у 1 л холодної води, потім варять, поки не загусне), п´ють без дозування; настій зерна (2 склянки сировини заварити 1 л окропу, настояти 20 хвилин, про- цідити, охолодити) по півсклянки 3 рази на день як жовчогінний засіб; відвар з медом (1 склянку крупів або пластів- ців вівса варять в 1 л води, поки рідина не випарується наполовину, проціджу- ють, додають рівну кількість молока, знову варять, підсолоджують на смак медом, доводять ще раз до кипіння) п´ють теплим по 500 мл на день за 2— З прийоми як зміцнювальний засіб після виснажливих хвороб; 1 столову ложку суміші (порівну) трави або соломи вівса, плодів шипшини травневої, трави чеб- рецю звичайного, споришу звичайного, трави та коренів цикорію дикого на- стоюють 4 години на 2 склянках окропу, проціджують і п´ють по півсклянки 1 — 2 рази на день при запальних захворю- ваннях органів сечовивідних шляхів; З столові ложки суміші (порівну) трави вівса, листя чорниці звичайної,
насіння льону звичайного і лушпиння квасолі звичайної кип´ятять 10 хвилин у З склянках окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і п´ють по чверті склянки 6—8 раз на день при цукровому діабеті. ЗОВНІШНЬО—600 г суміші (порівну) трави або соломи вівса і кори дуба зви- чайного заливають 10 л окропу, ки- п´ятять 1 годину, проціджують і в одер- жаному відварі парять ноги при гіпер- гідрозі; відвар трави або соломи вівса (30 г сировини на 1 л окропу) для при- мочок, обмивань і компресів; 0,5—1 кг трави або соломи вівса варять ЗО хви- лин у 10 л води, проціджують, вли- вають у ванну і доводять кількість води в ній до потрібного об´єму (темпера- тура ванни 36—39°, тривалість про- цедури— 15—20 хвилин, приймати 2— 3 рази на тиждень до настання тера- певтичного ефекту); маска для вида- лення комедонів обличчя: збитий білок змішують з 2 ложками вівсяного борош- на, одержану суміш наносять на облич- чя, після висихання знімають сухим рушником, а обличчя миють холодною водою і витирають; маска при сухості шкіри обличчя: 2 столові ложки вів- сяних пластівців варять 15 хвилин на молоці або воді, трохи охолоджують, додають ложку меду і одержану кашку теплою наносять на обличчя на 20 хви- лин, після чого обличчя вмивають хо- лодною водою і витирають.
(//apkua.com)
Фармакологічні властивості і використання.
Вівсяні крупи і бо- рошно, які містять збалансовану кількість легкозасвоюваних, бага- тих на незамінні амінокислоти білків, вуглеводів, жирів і вітамі- нів групи В, широко використо- вують у дієтичному й дитячому харчуванні. Приготовлені з них страви (каші, слизисті відвари, су- пи) вживають як поживний діє- тичний і обволікальний засіб при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрити, ентероколіти), при ато- нії кишечника, вірусному гепати- ті, астенії, захворюваннях нерво- вої системи, порушенні ритму сер- цевої діяльності та при залізо- дефіцитній анемії, спричиненій порушенням синтезу порфіринів. Вівсяний куліш рекомендують вживати при туберкульозі легень (як зміцнювальний засіб), дають дітям, хворим на золотуху. Настій з неочищеного зерна дають пити при діабеті. У клінічних умовах встановлено, що настойка зеленої висушеної
рослини (трави) має за- спокійливі й снотворні властиво- сті. Такі самі властивості має й настій трави, але частіше його вживають при гарячкових станах, подагрі, при набряках, спричине- них хворобами нирок, для збуд- ження апетиту й підвищення за- гального тонусу організму, як віт- рогінний засіб. Досвід індійської народної медицини, а також до- слідні дані англійських вчених свідчать про ефективність вівса при лікуванні звикання до нарко- тиків і тютюну. Найкращі наслід- ки одержано при використанні спиртових екстрактів із свіжих молодих рослин. Екстракти із зер- на показали трохи нижчу ефек- тивність. Свіжовижатий сік рос- лини призначають усередину при безсонні, нервовому виснаженні, для збудження апетиту. Не менш широко застосовують овес і як зовнішній засіб. Борошно і вівсяні пластівці використовують для косметичних масок, а відвар тра- ви або соломи — для ванн, примо- чок та обмивань при скрофульозі, рахіті, ревматизмі й гіпергідрозі ніг, обмороженнях і різних шкір- них хворобах та для гарячих комп- ресів на ділянку нирок як засіб, що полегшує проходження каме- нів (при нирковокам´яній хворо- бі). Використовують овес і в го- меопатії.